Фото без описуГук Станіслав Михайлович

(05.02.1996 – 15.11.2025)

    Станіслав Михайлович Гук (на службі відомий за позивними «Гук» та «Глюк») народився 5 лютого 1996 року в селі Ставки Фастівського району. Його дитинство та юність минули під надійною опікою матері, Тетяни Валеріївни, яка стала для Станіслава та його молодшого брата Руслана тією самою «величезною глибою на сторожі безтурботного дитинства».

Змалечку Станіслав був душею компанії — активним, веселим, артистичним хлопцем, який завжди був готовий підставити дружнє плече. Навчаючись у Скригалівській школі, де він закінчив 9 класів, Станіслав був хорошистом, активно брав участь у художній самодіяльності, вирізнявся добротою, особливою любов’ю до тварин, природи та життя в усіх його проявах.

Після школи він здобув цілком мирну та творчу професію, успішно закінчивши Фастівське професійно-технічне училище за спеціальністю «кухар».

У жовтні 2016 року Станіслава призвали до лав Збройних Сил України. Вже за пів року, у травні 2017-го, він зробив свій свідомий, зрілий та відважний вибір — підписав контракт. Його військовий шлях розпочався з навчального центру «Десна», а згодом продовжився у складі славетного 15-го окремого гірсько-штурмового батальйону (у складі 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади).

З 2017 року сержант Станіслав Гук обіймав посаду командира бойової машини. Майже десять років свого життя він присвятив захисту України, постійно перебуваючи в найгарячіших точках:

  • 2017–2022 роки: брав безпосередню участь в АТО/ООС на території Луганської та Донецької областей.
  • 2022–2025 роки: зустрів початок повномасштабного вторгнення на передовій та продовжував тримати оборону на найважчих напрямках фронту.

Станіслав був втіленням справжнього бойового командира: відповідальним, витривалим, дисциплінованим та здатним приймати швидкі й правильні рішення в критичних ситуаціях. За свою самовідданість був удостоєний високих державних та військових нагород:

  • Орден «За мужність» III ступеня (присуджений на початку повномасштабного вторгнення — 4 березня 2022 року).
  • Почесна відзнака «Срібний хрест» Головнокомандувача ЗСУ.

Життя відважного воїна героїчно обірвалося 15 листопада 2025 року поблизу населеного пункту Приморське Запорізької області. Сержант Станіслав Гук загинув під час виконання бойового завдання внаслідок підступного удару ворожого безпілотника.

Він назавжди залишиться в пам'яті рідних, побратимів та земляків як взірець вірності військовому обов'язку, людина неймовірної доброти та щирості, яка понад усе любила життя і віддала його за свободу рідної землі.

«Світла пам'ять про мужнього воїна, який тримав щит над нашими життями, житиме вічно».

Вічна пам’ять та вічна слава Герою!