Правила поведінки на водних об’єктах у зимовий період
Найбільш небезпечна крига – перша і остання. Уцей час значно підвищується загроза нещасних випадків на льоду, особливо серед дітей шкільного віку, адже крига ще надзвичайно тонка, неміцна і не вітримує маси навіть маленької дитини.
У жодному разі не можна виходити на тонкий лід та перевіряти його міцність ударом ноги. Не можна також стрибати та бігати по льоду, збиратися великими групами на одному місці. Знайте, що зараз, на початку зими, небезпечною є середина водоймища, а в кінці зими – прибережні ділянки.
Забороняється виходити на недостатньо міцний лід. Якщо ж ви все таки опинилися у крижаній воді, а поряд нікого немає, розставте широко руки та намагайтеся утримуватися на поверхні.
Пам’ятайте, що енергійні рухи під час перебування у воді сприяють швидкому охолодженню. Тому старайтеся без різких рухів виповзти на міцний лід у бік, звідкіля прийшли та повзти до берега, відштовхуючись ногами від краю льоду.
Надаючи ж допомогу людині, що провалилася під лід, ні в якому разі не можна підходити до неї стоячи, потрібно наближатися лежачи, розкинувши в сторони руки та ноги, використовуючи дошки або інші предмети, які є під руками. Лежачи на одному з таких предметів, закріплених мотузкою на березі або на твердому льоду, особа, яка надає допомогу, повинна наблизитися до потерпілого на відстань, яка дозволить подати мотузку, пояс або багор. Коли поруч нічого немає, то 2-3 чоловіка лягають на лід і ланцюжком просуваються до постраждалого, утримуючи один одного за ноги, а перший подає жертві ремінь або шарф.
Окремо звертаємося до батьків: пильнуйте своїх дітей, не будьте байдужими до них, нагадуйте їм про те, як потрібно поводитись біля води під час криги, не дозволяйте їм без вашого нагляду гратися поблизу річок, ставків.
Будьте обережні! Бережіть своє життя!
Перш ніж ступити на лід, дізнайтесь про товщину льодового покриву на водоймі. У різних місцях річок та озер товщина льодового покриву може бути різною. У гирлах річок та приток міцність льоду послаблена течією.
Міцність льоду можна частково визначити візуально.
На водоймах безпечним уважається лід (при температурі повітря нижче 0°):
— для одного пішохода — синюватого або зеленуватого відтінку, товщиною не менше 5 — 7 см
(лід блакитного кольору — найміцніший,
білого — міцність у два рази менше,
сірий — свідчить про присутність води в товщі льоду);
— для групи людей (масові переправи пішки) — товщиною не менше
15 см (дистанція в колоні по 4 чоловіка 5 м);
— при масовому катанні на ковзанах — 25 см;
— для переправи вантажного автомобіля (колісного) вагою 15 т — 35 — 43 см (дистанція в колоні не менше 35 м);
— для гусеничного трактора і тягача вагою 20 т — 40 — 60 см (дистанція в колоні не менше 30 м).
При переході замерзлої водойми необхідно користуватись обладнаними льодовими переправами або прокладеними стежками, а за їх відсутності, перш ніж рухатись по льоду, необхідно намітити маршрут та переконатись у міцності льоду за допомогою пешні. Якщо лід недостатньо міцний, то потрібно припинити рух і повертатись своїми слідами, роблячи перші кроки, не відриваючи ноги від поверхні льоду
Категорично забороняється перевіряти міцність льоду ударами ніг.
Під час руху по льоду варто звертати увагу на його поверхню, обходити небезпечні місця та ділянки, покриті товстим шаром снігу. Особливу обережність слід проявляти в місцях зі швидкою течією, джерелами, струмками та теплими стічними водами промислових підприємств, які впадають у водойму, кущами і травою, що виступають на поверхню.
При переході по льоду необхідно йти один за одним на відстані 5 — 6 метрів та бути готовим надати необхідну допомогу людині, яка йде попереду. Транспортування малогабаритних, але важких вантажів проводиться на санях або інших засобах з найбільшою площею опори на поверхню льоду.
Користуватись майданчиками для катання на ковзанах, що обладнуються на водоймах, дозволяється лише після ретельної перевірки міцності льоду. Товщина льоду повинна бути не менше 12 см, а при масовому катанні не менше 25 см.
При переході водойми на лижах рекомендується користуватись прокладеною лижнею, а за її відсутності — ділянкою, вкритою сухим снігом. Перш ніж рухатись, необхідно відстебнути кріплення лиж та зняти петлі лижних палиць з рук. Якщо є рюкзак або ранець, необхідно їх узяти на одне плече. Відстань між лижниками повинна бути не менше 5 — 6 метрів. Під час руху лижник, який іде першим, ударами палиць перевіряє міцність льоду та контролює його стан.
Правила поведінки під час підлідного лову риби.
Під час підлідного лову риби не рекомендується на невеликому майданчику пробивати багато ополонок, стрибати і бігати по льоду, скупчуватись у великі групи. Рибалки повинні пробивати ополонки одну від одної на відстані 5 — 6 метрів.
Кожний рибалка повинен мати з собою рятувальний жилет та лінь довжиною 15 — 20 м з петлею на одному кінці і вантажем вагою 400 — 500 г на іншому кінці.
Керівники рибних господарств несуть персональну відповідальність за забезпечення заходів безпеки при вилові риби підлідним способом, за організацію надійного візуального і радіозв’язку з риболовецькими бригадами, які перебувають на льоду, за готовність рятувальних засобів, установлення безперервного спостереження за напрямом і силою вітру, рівнем води, зміною течії і станом льоду.